Чи стане Болгарія знову проросійською? Пояснюємо, що несуть для країни дострокові вибори

Після 9 місяців керування урядом Ніколая Денкова новим прем’єр-міністром Болгарії мала стати Марія Габріель. Проте узгодження її уряду завершилося провалом

Болгарія йде на нові парламентські вибори після приблизно дев’яти місяців правління коаліції, сформованої двома блоками – ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ.

Чи означає це, що країна надовго порине у політичну кризу?

Варто нагадати: починаючи з квітня 2021 року, у Болгарії оголошували парламентські вибори вже п’ять разів. А нинішня, 49-та Національна асамблея, яка почала свою діяльність 12 квітня 2023 року, змогла сформувати уряд лише 6 червня.

Проблеми, що заважали формуванню уряду, залишилися актуальними. Натомість зросли виклики, що стоять перед Болгарією.

І серед них – можливість подальшого зростання популярності проросійських сил, які прагнуть розвернути зовнішній курс країни.

Коаліція під зовнішнім тиском

Чому Болгарія так довго не могла вийти з політичної кризи?

Формуванню коаліції передували складні переговори між лідерами на виборах – консервативним проєвропейським блоком ГЕРБ-СДС ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії" та Союз демократичних сил) та ліберальним проєвропейським об’єднанням "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія" (ПП-ДБ).

Лідери політичних сил різко висловлювались одне проти одного, заперечували можливість формування блоку і, подейкують, зголосилися на коаліційну угоду лише під тиском неназваних лідерів держав НАТО та ЄС.

Адже якби цього не сталося, то чергові вибори могли б привести до влади євроскептиків, а то й відверто проросійські сили.

Минулого року, аби дотриматися балансу влади в уряді, ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ домовились про те, що їхні представники будуть по черзі очолювати уряд, та пообіцяли одне одному провести ротацію через дев’ять місяців діяльності, у березні 2024 року.

Першим право призначити свій уряд отримали ПП-ДБ. Уряд на чолі із Ніколаєм Денковим (ПП) дав старт судовій реформі, а також наблизив Болгарію до Шенгену – 31 березня було скасовано контроль на внутрішніх повітряних та морських кордонах.

Також було вирішено багато проблем у відносинах з Україною, зокрема розблоковано передачу ЗСУ партії зі ста бронетранспортерів.

Але саме під час планової "урядової перезмінки" щось пішло не так, і внаслідок цього Болгарія знову йде на дострокові парламентські вибори.

Нові умови формування уряду

Перші ознаки кризи почали проявлятися на початку лютого 2024 року. Тоді суперечка в рамках коаліції стосувалася ситуації навколо посади прем’єр-міністра.

За домовленістю партій, віцепрем’єр Марія Габріель (ГЕРБ) повинна була стати новим прем’єр-міністром, замінивши Ніколая Денкова.

Але разом із тим у ГЕРБ відмовилися поступатися посадою голови МЗС, як було домовлено попередньо.

Внаслідок таких змін ГЕРБ отримав би ще більше контролю над урядом.

І звичайно, що такі плани не влаштовували ПП-ДБ.

На той момент розпад коаліції виглядав малоймовірним, проте вже тоді почалися спекуляції навколо того, як виглядатиме майбутній кабінет міністрів, враховуючи непохитну позицію ГЕРБ щодо Марії Габріель. Водночас Кирил Петков (голова ПП) одразу попередив Бойко Борисова (голову ГЕРБ), що подібна ротація не буде підтримана його політичною силою та вони будуть готові вийти через це з коаліції.

Певний час ситуація була заморожена, але криза отримала новий поштовх на початку березня, коли ротація, за попередньою домовленістю, повинна була відбутися.

6 березня прем’єр-міністр Ніколай Денков оголосив про свою дострокову відставку і закликав почати перемовини щодо нового складу уряду.

Важливо зазначити, що на той момент Марія Габріель та Бойко Борисов були в Румунії, де брали участь у переговорах щодо доєднання Болгарії до Шенгенської зони. Одразу після їхнього повернення 9 березня розпочалися перемовини, які тривали до 18 березня.

Протягом цього часу коаліція за закритими дверима обговорювала, хто і які посади отримає у новому кабінеті, який очолила б Марія Габріель.

Медіа майже не інформували про перебіг перемовин, тримаючи їх у секреті. Лише ближче до 18 березня ЗМІ почали отримувати інформацію від різних представників коаліції.

Так, Кирил Петков повідомив, що перемовини йдуть конструктивно, але політсили не змогли дійти повної згоди та потребують додаткового часу. Натомість Бойко Борисов повідомив журналістів, що після 18 березня перемовини припиняться та рішення працювати з новосформованим кабміном залежить повністю від Марії Габріель.

Отримана журналістами інформація також свідчила, що Ніколай Денков продовжив би свою діяльність у ролі віцепрем’єра та міністра з європейських справ (яку йому мали дати у вигляді компенсації за відмову від посади очільника МЗС). Також на своїх місцях мали залишитися міністри фінансів та оборони, призначені минулого року за квотою "Продовжуємо зміни".

Проте вже у вівторок 19 березня, коли Марія Габріель затвердила перед президентом свій мандат та список уряду, Ніколай Денков та інші представники ПП-ДБ обурились, що затверджений список уряду Габріель містить людей, про яких не було домовлено під час перемовин між членами коаліції.

Більш того, частина з цих людей навіть не давали згоди на своє призначення.

"Найновіше обличчя мафії"

Не давши згоди на призначення такого уряду, у ПП-ДБ запропонували новий раунд переговорів.

Але одночасно – висунули на адресу ГЕРБ-СДС ультиматум з вимогою взяти на себе відповідальність за кризу, що виникла, та розробити план конкретних дій для її вирішення.

Дійшло до того, що представник партії "Продовжуємо зміни" Асен Василев назвав Марію Габріель "найновішим обличчям мафії в Болгарії".

Нагадаймо, у Василева – свої давні порахунки з ГЕРБ: він звинувачував лідера партії у корумпованості, а представники ГЕРБ натомість закидали Василеву економічні проблеми Болгарії, оскільки той був міністром фінансів у попередньому уряді Кирила Петкова.

Лідер ГЕРБ Бойко Борисов своєю чергою заявив, що якщо колеги хочуть перемовин, то повинні насамперед вибачитися перед Марією Габріель, а Асен Василев взагалі має бути усунутий від участі у перемовинах та виключений зі складу нового уряду.

У відповідь на ультиматум Денков заявив, що політика Болгарії не живе в системі "ти мене поважаєш?" та потребує більш дорослого підходу до розв’язання спільних проблем.

Асен Василев тим часом погодився вибачитися "перед Марією Габріель як перед жінкою, але не як перед кандидатом у прем’єр-міністри".

Оскільки риторика не дуже сприяла порозумінню, криза сягнула своєї найвищої точки 26 березня, коли ГЕРБ-СДС відмовилися скористатися мандатом на формування нового уряду.

А вже 27 березня так само вчинила і ПП-ДБ.

Президент країни Румен Радев скористався своїм правом на власний розсуд доручити місію формування уряду, надавши мандат фракції "Є такий народ". Але й ті 28 березня відмовилися від цього права, що неминуче веде країну до дострокових виборів та ставить хрест на коаліції ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ, яка проіснувала приблизно дев’яти місяців.

Курс на перевибори

30 березня виконувачем обов’язків прем’єр-міністра став Димитро Главчев, голова рахункової палати Болгарії.

Він зазначив, що протягом тижня сформує аполітичний кабінет міністрів, метою якого буде виконання обов’язків до парламентських виборів.

Самі вибори, як було зазначено, будуть "виборами два в одному", тобто національні парламентські вибори пройдуть на початку червня в один день із виборами до Європарламенту.

Ймовірно, партії коаліції йдуть ва-банк і сподіваються, що на таких виборах вони не лише збережуть свій рівень представництва у національному парламенті, але й посилять свої фракції у новому Європарламенті.

Прикрим є те, що нині Болгарія є в ситуації активного зростання популярності праворадикальних та проросійських сил, зокрема скандальної партії "Відродження", яка постійно демонструє підтримку Росії і до того ж активно просуває ідею "захисту болгарських фермерів від українського зерна".

Можуть зрости й показники Болгарської соціалістичної партії, лідерка якої Корнелія Нінова закликає відмовитися від будь-якої збройної допомоги Україні.

Натомість коаліційний скандал може негативно позначитися на перспективах проєвропейських політичних сил, в першу чергу на шансах повторного створення коаліції між ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ.

А це означає, що після нових виборів для формування коаліції доведеться запрошувати або проросійських соціалістів, або популістів із "Є такий народ".

На щастя, ймовірність входження до коаліції відверто антиукраїнської партії "Відродження" наразі залишаються низькими.

Наразі вони роблять ставку на тривалу політичну кризу, сподіваючись з кожними достроковими виборами нарощувати свою підтримку. Адже, нагадаємо, на попередніх дострокових виборах ця партія раз від разу збільшувала свій результат, піднявшись зрештою на третє місце.

До того ж ризик того, що Болгарія знову увійде до чергового ступору серії дострокових парламентських виборів посилює позиції президента Болгарії Румена Радева, якого аж ніяк не можна віднести до числа друзів України.

Залишається лише сподіватися на те, що невідомі, але впливові західні сили, які минулого року змусили ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ вперше сформувати уряд, і цього разу знайдуть аргументи, щоб змусити "заклятих друзів" до співпраці.